21 березня 2012 р.

Орієнтація - північ!

Провести зимову відпустку хотілося там, де зима, гостру недостачу якої я відчула в Нідерландах. Після недовгих роздумів по свій перший сніг-2012 ми вирішили поїхати на батьківщину колеги Діда Мороза - Йолопукі, себто Фінляндію. Йолопукі, до речі, перекладається як «різдвяний козел»! Мабуть, не догодив комусь із подарунками свого часу:) Зустрітися із самим «козлом» не вдалося, оскільки не планувалося. По-перше, його резиденція Йоулупукін Паякюля (Joulupukin Pajakylä) знаходиться поблизу містечка Рованіємі (Rovaniemi), а ще вже фактично заполяр’я. По-друге, середній вік нашої подорожуючої групи становив 25,33 роки і нам було не до Санта-Клаусів:)


Лаппеенранта (Lappeenranta


Після мотінорингу цін на авіаквитки вирішили розпочати наше знайомство з Suomi саме з цього міста. Переліт з бельгійського Шарлеруа (Charleroi) тривав близько трьох годин і коштував 26 європейських (дешевше, ніж вартість добирання в Шарлеруа з Ейндховена). Через дуже ранній рейс довелося провести ніч в аеропорті – не найкращий початок подорожі, проте морозне повітря і купа снігу по прильоті миттєво підняли нам настрій. 



В Лаппеенранті, мабуть, один з найменших аеропортів світу, якщо не найменший. Дві невеличкі кімнати і туалет... Все настільки компактно, що аеропорт ледь видно з-за ялинки.


В аеропорті можна взяти безкоштовну карту міста і розпитати як? де? коли? ітд. Проблем з англійською у фінів не помічено.

Взимку велосипеди впадають в часткову сплячку (дехто таки продовжує велосипедити), а основним засобом пересування на невеликі відстані стають лижі. Cross-country skiing розвинений в Фінляндії на 5+ і орендувати спорядження можна практично всюди.


Лаппеенранта - невелике, тихе, затишне університетське місто, одинадцяте за кількістю населення у Фінляндії. Розташоване воно на березі найбільшого озера Фінляндії - Сайма (Saimaa) дуже близько до кордону з Росією (27км), що робить його особливо популярним серед російських туристів, натовп яких приїжджає сюди на вихідних з метою шопінгу. Вивіски російською мовою тут, на відміну від решти країни, не рідкість. Також це найближче місто до Росії, звідки літає Ryanair. На разі перельоти здійснюють всього в трьох напрямках: Charleroi, Weeze i Bergamo.

Лаппеенранту називають фінською Ніццою, хоча, щоб розгледіти в ній бодай тінь Ніцци доведеться повернутися сюди влітку:) 

Лахті (Lahti)


Нічого особливого.  Трамплін як трамплін. Типове фінське місто.


По дорозі з Лаппеенранти в Лахті з нами трапилась неприємна історія. Будучи студентами, ми відповідно купили квитки на потяг із знижкою для спудеїв. Проте контролер (єдиний фін, в якого ми помітили проблеми з англійською) досить жорстко пояснив нам, що студентська знижка діє лише для фінських студентів (інтуїція підказує, що бути такого не може і що ми все-таки зрозуміли його англійську хибно). Тому дана інформація потребує додаткової перевірки. А нам довелося купувати в нього нові квитки. 32 євро за трохи більше, ніж годинний переїзд! Одним словом, не дешева країна. Квиток в поїзді коштує на 5є дорожче, ніж на вокзалі, до речі.

Холлола (Hollola)


Тут ми зупинились на два чудових дні в однієї фінської сім'ї каучсерферів. Фіни дуже позитивний і гостинний народ. Враження від спілкування з місцевими мешканцями під час всієї поїздки виключно найкращі. 


Побудувати сауну для фіна - справа честі. По всій країні їх збудовано приблизно 2млн (!) при кількості населення трохи більше п'яти. Як бачимо, попаритись фіни люблять.


А от пострибати в сніг опісля - ні. Стрибнути в сніг - справа честі для українця:)


У фінів такої традиції немає, але вони поставилися до неї з розумінням і гумором:)

Ще будучи в Нідерландах, ми нагуглили, що неподалік від Холлоли можна покататись на лижах. Проте в неділю громадського транспорту туди знайти не вдалося і наші хости нас дуже виручили і підвезли машиною, але про лижі трохи пізніше...

В Холлолі середній вік нашої подорожуючої компані зріс до 25,67р., а я відсвяткувала свої 25!:) Спасибі Каті за ранкову кавусю!


От така-от ялинкова краса прямо біля дому


Ранкова кава №3 для колекції...


Святкування продовжилось того ж вечора в Хельсінкі, але про це теж трохи пізніше. Про Холлолу в мене залишились тільки найтепліше спогади і бажання повернутись:)


Мессіля (M)



Гірськолижний курорт Мессіля знаходиться в 10км від Лахті. 






Їхати сюди варто або якщо ви зовсім чайник або ж якщо ви опинилися десь неподалік і кращої альтернативи проведення часу не маєте. Ми, звісно, вирішили їхати, оскільки в рівнинних Нідерландах і такий курорт був би за щастя.






Тут всього 14 трас, найдовша з яких 880м... Одним словом, ви мене зрозуміли. Викреслюємо Мессілю з списку гірськолижних курортів на майбутнє. Ціни на катання тут, враховуючи масштаби курорту, скандинавські. Денний абонемент на катання коштує 33є, прокат лижного спорядження - 28є, прокат сноуборда - 34є.

Отримала неймовірне естетичне задоволення від такої кількості ялинок вздовж трас. В Альпах мені цього трохи бракувало...



Думаю, якщо хтось складе рейтинг країн за кількістю ялинок на душу населення, то Фінляндія його очолить:)






Хельсінкі (Helsinki)



В Хельсінкі ми приїхали вже під вечір і продовжили святкувати мою чверть століття в караоке-барі.




Караоке фіни дуже полюбляють. Їм навіть належить ідея проведення чемпіонату світу з караоке. За два дні, проведених у Хельсінкі в караоке-бар ми з нашими фінськими друзями ходили двічі:) Ну дуже вже люблять співати!






Наступного дня ми пішли гуляти по місту наскільки це дозволяло глобальне похолодання, яке переслідувало нас по всьому маршруту поїздки. Відвідуючи Фінляднію взимку, майте на увазі, що -25 за Цельсієм - це не -10 і одяг-взуття потрібно мати відповідні. Намерзлися ми добряче!






Після відвідин усіх скандинавських столиць можна офіційно визнати Стокгольм найкрасивішою. Хельсінкі дещо нагадує Росію, тільки більш розвинуту і впорядковану. Такому розвитку і порядку фіни зобов'язані, мабуть, тим же росіянам,  які їх "відпустили" у незалежність вчасно (прим. до 1917 року Фінляндія входила до складу Росії).




Ну чим не Петербург?




Підбиваючи підсумки, скажу, що Фінляндія мені дуже сподобалась і я обов'язково сюди повернусь, але суто для відпочинку на природі. Країна просто створена для нього і ідеально підходить для сімейного відпочинку. Природа у фінів в пошані, тому фіни в пошані у мене:) В Фінляндії нараховується близько 190тис. озер (!), що займають 9% її площі. Уявляю як там красиво влітку. Ну а урбанізована Фінляндія для мене себе вичерпала.

До нових зустрічей, Суомі!:)




7 березня 2012 р.

Про грішницю



Останні кілька місяців катастрофічно бракує часу на художню літературу, але читання під час мандрівок ніхто не відміняв:) Тому Олена Печорна та її «Грішниця» склали мені компанію під час довгого дванадцятигодинного переїзду з Ейндховена в Копенгаген.


Ну що я можу сказати? Склалося враження, що авторка є послідовницею Люко Дашвар з дещо іншим «почерком».  Ще одна історія про меганещасну жінку.  Алкоголізм, бідність, вбивство, сирітсво, ненависть, проституція, наркоманія, зґвалтування, СНІД, аборти, рак... Одним словом, книжка не дуже весела, проте домогосподарці може цілком замінити тижневу дозу Магнолії-ТВ чи серіалів про нещасність жіноцтва. Ну і, звісно, все закінчується хеппі-ендом. Правда без білого коня і маршу Мендельсона, а доволі життєво. Варто подякувати п.Олені, що хоч тут не переборщила.

Загалом «почерк» авторки мені імпонує і я навіть в певний момент розчулилась і пустила кілька сльозинок. Враховуючи, що це перший роман Олени Печорної, я б все-таки поставила книжці 3+ і побажала авторці творчих успіхів у майбутньому.

Ну а поки українська дамська проза розвивається час повертатися до класики. Безмежно скучила за Літературою! Пора читати «Улісс» Джеймса Джойса...