15 липня 2012 р.

На зло лов-костам:)

Я досить часто подорожую Європою і в переважній більшості випадків користуюся послугами бюджетних авіаліній, як от раянейр чи віззейр. Доводилося мені також мандрувати із небюджетними скандинавськими авіалініями та королівськими нідерланськими, тож, маючи непоганий досвід авіа-мандрів, можу судити про переваги та недоліки лов-костів.

Проте, мета даної замітки не порівняльна характеристика "лов-кости vs небюджетні авіалінії", а лише один з недоліків мандрування лов-костами, а точніше як його можна уникнути... Найбільше незручностей під час лов-костових перельотів для мене становить дуже строге обмеження розмірів (20*40*55 см) та ваги (до 10кг) багажу. Для сіті-брейків на 3-4 дні такі обмеження незручностей не складають, а от під час пакування валізи на 2 тижні в Грецію доводилось не один раз з неї щось випаковувати аби взяти найнеобхідніше. Звісно, вихід - є! Можна зареєструвати додаткову одиницю багажу, заплативши від 15 до 40 євро за переліт в одному напрямі (ціна залежить від сезону (low-high), ваги одиниці багажу (до 15кг чи до 20кг) і напряму сполучення). Якщо їхати у відпустку з однією дестінейшн, то такі тарифи ще не дуже кусючі, але якщо у вас євро-турне і перельотів так штук 4-5, то вартість перевезення валізи може бути більшою за вартість її вмісту:)

Але... Для тих, хто не боїться виглядати дивно - вихід є! Rufus Roo Big Pocket Travel Jacket !!!



В таку-от камізельку з вісьмома кишенями можна спакувати вміст чи не цілої валізи і ніхто вам в аеропорту не доведе, що це валіза, адже мати з собою верхній одяг пасажирам, звісно, можна:)

Коротка інструкція по застосуванню цього ноу-хау...



Чи не геніальна ідея? Та й окупність такого жакета - максимум одна поїздка. Задумуюсь над покупкою:)


13 червня 2012 р.

Євро-2012 в Нідерландах

Хочеться відзначити, як гарно Нідерланди підготувались до Євро, маючи на увазі не збірну, а її вболівальників...


От таке-от помаранчеве свято розпочалося в країні ще за тижні два до офіційного старту турніру


А збірна тим часом не спромоглася набрати в двох матчах жодного очка!

Як не дивно, але німці з 6-ма очками можуть і не вийти в плей-офф, а голландці з нулями все ще мають шанси туди пробитися, - от за це я люблю футбол! В той час, як голландці мріятимуть про перемогу над Португалією з великим рахунком і про нуль очок у датських вікінгів в останньому турі, я таки вболіватиму за останніх (ну дуже вже ненавиджу Кріштіано Роналдо, а за голландців зареклася не вболівати з особистих причин:)) Вперед, Даніє!

П.С. Німцям - респект і уважуха! Так тримати, бундестім!

21 квітня 2012 р.

Як я почала любити Німеччину

В аеропорту Frankfurt Hahn можна купити міні-вібратор (WTF?!)


А в самому Франкфурті-на-Майні нарешті полюбити Німеччину (старайтесь не розпочинати ваше знайомство з Дойчляндією в Берліні!)


Франкфурт - такий собі німецький Нью-Йорк


Тільки з іншою валютою:)



І ідеальне місце в ідеальній країні для шопінгу


В провінції починаєш любити Німеччину навіть більше


І ще


І ще



І ще



Тут навіть графіті на вокзалі не дратують


І потрійна міні-Женева є:)


17 квітня 2012 р.

Ода Ейндховену

До поціновувачів Ейндховена мене зарахувати важко, радше навпаки. Я частенько піджартовую, запрошуючи друзів мене навідати, що найцікавіше, що тут можна знайти - це  я:) Частково так воно і є.

Але...

Коли починаєш придивлятися, то мимоволі починаєш любити Ейндховен за деталі...

За великі дерева


І не дуже великі


І зовсім малі


За те, що на вул. Mercuriuslaan з'явився новий житель


За гостинність загалом



І за почуття гумору


За ненав'язливу рекламу


За любов до квітів


Навіть у квартирах



І до затишку


І ще


І ще


І нехай пройде кілька днів і мою любов до цього міста в прямому сенсі здує сильнющим голландським вітриськом і черговим тижнем дощів, але сьогодні я люблю Ейндховен!

15 квітня 2012 р.

Балтійська столична трилогія (Таллін, Рига, Вільнюс)



Особливого інтересу прибалтійські країни в мене ніколи не викликали, але ми вирішили зазирнути туди на кілька днів по дорозі з Фінляндії в Санкт-Петербург і з Санкт-Петербургу в Барселону, обмежившись відвідуванням лише столиць. Ані вражень ані фотографій на окремі замітки у мене не назбиралося, тож вирішила все обєднати в одну. Найбільше надій чомусь покладала на Ригу, яка найбільше розчарувала в результаті, а от Таллін приємно здивував. Але про все по-порядку...

Таллін (Естонія)


В Таллін ми добирались паромом з Хельсінкі. Паром (M/S Nordlandia) відправляється із західного терміналу (Västra terminalen) порту Хельсінкі о 21:00 і прибуває в Таллін о 00:15, коштує 18 євро. 


Забронювати квитки можна тут. Є й швидкісніші пароми, але вони відповідно дорожчі. В порт Хельсінкі раджу добиратись на автобусі (№15, 15А, 15V), який зупиняється поруч з терміналом, бо від найближчої станції метро йти достатньо далеко, територія порту величезна і не одразу легко зорієнтуватись, де саме знаходиться потрібний вам термінал. За окрему плату на паромі можна забронювати каюту, але для такого короткого переїзду ми вважали це недоцільним і просиділи 3год в одному з ресторанів. Точніше дівчата просиділи, дивлячись телевізор, а я поспала собі:) Людей майже не було, диванчики зручні... тож чом би й ні?:)

Приїхали ми в Таллін ніченькою темною, в порту нас зустріли наші хости Керт і Луізе і ми поїхали до них додому пити теплий чай і знайомитися. Наступного дня Луізе з радістю показала нам місто і я як ніколи відчула, яка ж все-таки класна штука каучсьорфінг: ніхто вас не познайомить із новим для вас містом краще, аніж людина, яка це місто любить! Саме так я б показувала туристам Львів, натхненно розповідаючи про всілякі дрібнички.

Історичну частину Талліну можна обійти за кілька годин. Від замку Тоомпеа


до будівлі естонського парламенту


російського собору Олександра Невського


серця Талліну - Ратушної площі, до якої ведуть всі вулички



і оглядового майданчику, з якого відкривається гарна панорама на місто.


Таким чином, за менш, ніж 3 години, враховуючи посиденьки в кафе, ми були біля замку Тоомпеа знову, настільки все в Талліні компактно розташоване.


А от до узбережжя Фінської затоки доведеться їхати. Ми добирались туди машиною, тому громадського транспорту не пораджу.


Взимку тут сіро і суворо.



Загалом від старовинної частини міста залишається враження казкового мультфільму. Все настільки гарно і дбайливо відреставровано, що важко повірити, що надворі 21 століття. А за межами оборонних мурів починаються радянський союз зі своїми спальними районами і, відповідно, нічого цікавого. Тому рекомендований час на відвідини Талліну – 1-2 дні. За гарної погоди вас чекає суперський відпочинок від мегаполісу в компактному, милому, казковому Талліні.

Дуже хочеться подякувати Керту і Луізе за наш суперський відпочинок і англомовний екскурс в естонську історію.



HüvastiEesti!



Замість постскриптуму: Мало не забула... Те, що естонці повільно розмовляють і довго думають – міф, придуманий росіянами. Навіть навпаки – естонською вони розмовляють досить швидко. Стереотип сформувався, бо естонці повільно розмовляють російською. Справа в тому, що в естонській мові 14 відмінків, 40 відмінкових запитань, 25 відмінкових закінчень. 95% естонських слів мають три форми, які часто відрізняються одна від одної. Правила побудови речення зовсім інші, аніж в російській мові, а тому дослівний переклад часто виглядає безглуздо. Наприклад, по-естонськи фраза «іти на роботу» відповідає не на питання «куди?», а на питання «де?» Тому по-російськи естонці іноді «видають» справжні перли. Думаю, росіяни, які вивчають естонську мову, «видають» не менше лінгвістичних перлин.

Рига (Латвія)



Рига якась занадто вже радянська, навіть на фоні Вільнюса і Талліна. Російською тут розмовляють практично всі: в 95% випадків російську зрозуміють, в 90% дадуть відповідь російською, в 50% ви будете спілкуватись з вихідцем з Росії. В Талліні і Вільнюсі такої ситуації мною не помічено.


Центральна частина міста доволі симпатична, але дуже маленька.






Сфотографуватися особливо не було де, тому ми почали страждати "дуркою" і передавати привіти друзям в Данію:)






До кінця відповісти на запитання, чим же мене так розчарувала Рига, мабуть, не зможу, але факт залишається фактом - відправляємо Ригу на останнє місце рейтингу прибалтійських столиць. Ситуацію врятував шопінг і хороші люди - Лєна і Ігор, в яких ми гостювали два дні. А це - сімейний улюбленець і пакісник - Адам:)





Вільнюс (Литва)


В Вільнюсі відчуваєш, що ти в Європі більше, ніж в Ризі. Хоча тут я провела всього кілька годин, я встигла полюбити це місто куди більше, ніж Ригу за неповних два дні. Показати мені місто з радістю погодився студент з Сирії, який вчиться у Вільнюсі по обміну. Відповідно, більшість часу ми провели на території студ-містечка.




Вільнюський університет займає доволі велику територію, тут нараховується 12 університетських дворів, кожен з яких вирізняється своєю індивідуальністю. Мабуть, такою й має бути класична alma mater.






Історичний центр тут, як мені здалось, найбільший із всіх трьох балтійських столиць. Блукати охайними старовинними вуличками навіть в лютий мороз було приємно.




Ще у Вільнюсі я помітила дуже велику кількість церков і костелів, але за браком часу відвідала лише одну, яка знаходиться на території університету.


Російська мова тут не така поширена, як в Ризі, а щоб говорити по-литовськи у більшості випадків достатньо додати до англійського слова закінчення -is, -us, -as:) Це я, звичайно, перебільшую, але якщо вам трапиться неангломовний і не російськомовний литовець, то можете спробувати мою методику:)




Підсумки


З вище сказаного очевидним є мій рейтинг балтійський столиць: 1. Таллін, 2. Вільнюс, 3. Рига. На відвідини кожного з міст цілком достатньо 1-2 дні. Об'єднує всі три міста і гостра присутність радянського союзу за межами історичного центру та й загалом відчувається, що це ще недо-Європа, не зважаючи на приєднання до Шенгенської зони. Ціни на проїзд у громадському транспорті тут в кілька разів нижчі, ніж в Західній Європі; ціни у сфері послуг не набагато, але все ж нижчі, а от ціни на продукти супермаркетах вищі, за винятком деяких товарних одиниць - класичні ознаки недо-Європи.  Загалом особливого бажання повертатися у жодне з міст без особливої на те причини (як от концерти Земфіри восени) немає і країни Балтії залишаться для мене країнами транзитними.




Халява по-балтійськи

Під час планування мандрівки в Фінляндію ми вирішили зазирнути і в Прибалтику на кілька днів. Шукаючи перевезення по балтійських країнах, натрапили на неймовірну халяву, яка нас аж у Санкт-Петербург завезла :) і може стати комусь в пригоді. 


Балтійський бюджетний перевізник Simple Express пропонує перші 5 квитків на будь-який рейс всього за 3(!) євро. Там точно задумуються над рентабельністю перевезень?:) Це не просто короткострокова акція для "заманухи" клієнтів, триває вона вже більше 6-ти місяців і, схоже, протриває ще довго, бо відтепер ще й наступні 5 квитків всього за 6 євро. Бронюючи квитки завчасно, ви майже завжди зможете знайти такі смішні ціни на потрібні вам дати. 


Ми скористалися даною пропозицією тричі і залишилися дуже задоволеними. Ну ще би: переїзди Таллін-Санкт-Петербург, Санкт-Петербург-Рига і Рига-Вільнюс обійшлися нам в смішну ціну 9 євро (жодних дотаткових зборів при бронюванні оплачувати не треба), при тому, що автобуси дуже комфортні і всім пасажирам водії навіть роздають пляшечку мінеральної негазованої води, що майже "виводить" вас на нуль:)


Якщо ж вам пощастило і ваша мандрівка запланована на ваш день народження, то вам взагалі витрачатися не доведеться - кантора ставить:)


Найближче до України місто, з якого здійснюються перевезення - Варшава. Варто додати, що зі всіх прибалтійських столиць, як і з Варшави, є лов-костові авіарейси в інші країни Європи, тож Прибалтика може послужити вам дешевим аперитивом чи десертом до вашого євро-турне:)


Приємної вам Європи і Балтії!

21 березня 2012 р.

Орієнтація - північ!

Провести зимову відпустку хотілося там, де зима, гостру недостачу якої я відчула в Нідерландах. Після недовгих роздумів по свій перший сніг-2012 ми вирішили поїхати на батьківщину колеги Діда Мороза - Йолопукі, себто Фінляндію. Йолопукі, до речі, перекладається як «різдвяний козел»! Мабуть, не догодив комусь із подарунками свого часу:) Зустрітися із самим «козлом» не вдалося, оскільки не планувалося. По-перше, його резиденція Йоулупукін Паякюля (Joulupukin Pajakylä) знаходиться поблизу містечка Рованіємі (Rovaniemi), а ще вже фактично заполяр’я. По-друге, середній вік нашої подорожуючої групи становив 25,33 роки і нам було не до Санта-Клаусів:)


Лаппеенранта (Lappeenranta


Після мотінорингу цін на авіаквитки вирішили розпочати наше знайомство з Suomi саме з цього міста. Переліт з бельгійського Шарлеруа (Charleroi) тривав близько трьох годин і коштував 26 європейських (дешевше, ніж вартість добирання в Шарлеруа з Ейндховена). Через дуже ранній рейс довелося провести ніч в аеропорті – не найкращий початок подорожі, проте морозне повітря і купа снігу по прильоті миттєво підняли нам настрій. 



В Лаппеенранті, мабуть, один з найменших аеропортів світу, якщо не найменший. Дві невеличкі кімнати і туалет... Все настільки компактно, що аеропорт ледь видно з-за ялинки.


В аеропорті можна взяти безкоштовну карту міста і розпитати як? де? коли? ітд. Проблем з англійською у фінів не помічено.

Взимку велосипеди впадають в часткову сплячку (дехто таки продовжує велосипедити), а основним засобом пересування на невеликі відстані стають лижі. Cross-country skiing розвинений в Фінляндії на 5+ і орендувати спорядження можна практично всюди.


Лаппеенранта - невелике, тихе, затишне університетське місто, одинадцяте за кількістю населення у Фінляндії. Розташоване воно на березі найбільшого озера Фінляндії - Сайма (Saimaa) дуже близько до кордону з Росією (27км), що робить його особливо популярним серед російських туристів, натовп яких приїжджає сюди на вихідних з метою шопінгу. Вивіски російською мовою тут, на відміну від решти країни, не рідкість. Також це найближче місто до Росії, звідки літає Ryanair. На разі перельоти здійснюють всього в трьох напрямках: Charleroi, Weeze i Bergamo.

Лаппеенранту називають фінською Ніццою, хоча, щоб розгледіти в ній бодай тінь Ніцци доведеться повернутися сюди влітку:) 

Лахті (Lahti)


Нічого особливого.  Трамплін як трамплін. Типове фінське місто.


По дорозі з Лаппеенранти в Лахті з нами трапилась неприємна історія. Будучи студентами, ми відповідно купили квитки на потяг із знижкою для спудеїв. Проте контролер (єдиний фін, в якого ми помітили проблеми з англійською) досить жорстко пояснив нам, що студентська знижка діє лише для фінських студентів (інтуїція підказує, що бути такого не може і що ми все-таки зрозуміли його англійську хибно). Тому дана інформація потребує додаткової перевірки. А нам довелося купувати в нього нові квитки. 32 євро за трохи більше, ніж годинний переїзд! Одним словом, не дешева країна. Квиток в поїзді коштує на 5є дорожче, ніж на вокзалі, до речі.

Холлола (Hollola)


Тут ми зупинились на два чудових дні в однієї фінської сім'ї каучсерферів. Фіни дуже позитивний і гостинний народ. Враження від спілкування з місцевими мешканцями під час всієї поїздки виключно найкращі. 


Побудувати сауну для фіна - справа честі. По всій країні їх збудовано приблизно 2млн (!) при кількості населення трохи більше п'яти. Як бачимо, попаритись фіни люблять.


А от пострибати в сніг опісля - ні. Стрибнути в сніг - справа честі для українця:)


У фінів такої традиції немає, але вони поставилися до неї з розумінням і гумором:)

Ще будучи в Нідерландах, ми нагуглили, що неподалік від Холлоли можна покататись на лижах. Проте в неділю громадського транспорту туди знайти не вдалося і наші хости нас дуже виручили і підвезли машиною, але про лижі трохи пізніше...

В Холлолі середній вік нашої подорожуючої компані зріс до 25,67р., а я відсвяткувала свої 25!:) Спасибі Каті за ранкову кавусю!


От така-от ялинкова краса прямо біля дому


Ранкова кава №3 для колекції...


Святкування продовжилось того ж вечора в Хельсінкі, але про це теж трохи пізніше. Про Холлолу в мене залишились тільки найтепліше спогади і бажання повернутись:)


Мессіля (M)



Гірськолижний курорт Мессіля знаходиться в 10км від Лахті. 






Їхати сюди варто або якщо ви зовсім чайник або ж якщо ви опинилися десь неподалік і кращої альтернативи проведення часу не маєте. Ми, звісно, вирішили їхати, оскільки в рівнинних Нідерландах і такий курорт був би за щастя.






Тут всього 14 трас, найдовша з яких 880м... Одним словом, ви мене зрозуміли. Викреслюємо Мессілю з списку гірськолижних курортів на майбутнє. Ціни на катання тут, враховуючи масштаби курорту, скандинавські. Денний абонемент на катання коштує 33є, прокат лижного спорядження - 28є, прокат сноуборда - 34є.

Отримала неймовірне естетичне задоволення від такої кількості ялинок вздовж трас. В Альпах мені цього трохи бракувало...



Думаю, якщо хтось складе рейтинг країн за кількістю ялинок на душу населення, то Фінляндія його очолить:)






Хельсінкі (Helsinki)



В Хельсінкі ми приїхали вже під вечір і продовжили святкувати мою чверть століття в караоке-барі.




Караоке фіни дуже полюбляють. Їм навіть належить ідея проведення чемпіонату світу з караоке. За два дні, проведених у Хельсінкі в караоке-бар ми з нашими фінськими друзями ходили двічі:) Ну дуже вже люблять співати!






Наступного дня ми пішли гуляти по місту наскільки це дозволяло глобальне похолодання, яке переслідувало нас по всьому маршруту поїздки. Відвідуючи Фінляднію взимку, майте на увазі, що -25 за Цельсієм - це не -10 і одяг-взуття потрібно мати відповідні. Намерзлися ми добряче!






Після відвідин усіх скандинавських столиць можна офіційно визнати Стокгольм найкрасивішою. Хельсінкі дещо нагадує Росію, тільки більш розвинуту і впорядковану. Такому розвитку і порядку фіни зобов'язані, мабуть, тим же росіянам,  які їх "відпустили" у незалежність вчасно (прим. до 1917 року Фінляндія входила до складу Росії).




Ну чим не Петербург?




Підбиваючи підсумки, скажу, що Фінляндія мені дуже сподобалась і я обов'язково сюди повернусь, але суто для відпочинку на природі. Країна просто створена для нього і ідеально підходить для сімейного відпочинку. Природа у фінів в пошані, тому фіни в пошані у мене:) В Фінляндії нараховується близько 190тис. озер (!), що займають 9% її площі. Уявляю як там красиво влітку. Ну а урбанізована Фінляндія для мене себе вичерпала.

До нових зустрічей, Суомі!:)